Статті

Психологічна служба

Білінська Оксана Олександрівна

психолог

Кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології НПУ імені М.П.Драгоманова; перша кваліфікаційна категорія

У гімназії працює з 2002 року

bilinskaO

Карнюхіна Олександра Дмитрівна

соціальний психолог, психолог

Спеціаліст

У гімназії працює з 2006 року

karnyuhina

Вікові особливості підлітків (11-15 років)

Перед ПІДЛІТКАМИ стоїть складна задача розвивати самостійну і незалежну особистість.
Основні психологічні потреби підлітка - прагнення до спілкування з однолітками ("групуванню"), прагнення до самостійності і незалежності, до "емансипації" від дорослих, до визнання своїх прав з боку інших людей. Підліток прагне усвідомити і розвинути свою унікальність, що породжує потребу у відособленні від родинного "Ми". Їм необхідно зрозуміти, хто вони, чого вони хочуть добитися і як їм це зробити.
З друзями підліток вчиться спілкуванню, ділиться своїми проблемами, обговорює нові ідеї і затверджується як особистість. Підліткам необхідний високий рівень свободи, щоб відчути процес дорослішання (відчуття дорослості), але не менше їм потрібна і дисципліна. Батьки повинні встановити розумні правила у стосунках, усвідомлюючи, що підлітковий вік - вік переходу від дитинства до дорослості, і ставитися до своїх дітей як до таких, що дорослішають.
У стосунках з батьками підліткові важливо бути вислуханим, зрозумілим, відчувати любов близьких.

Вікові особливості старшокласників (15-18 років)

Ціннісно-смисловою домінантою ЮНОСТІ є пошук сенсу життя, пізнання самого себе (особистісне самовизначення), формування світогляду, визначення життєвих планів і шляхів їх реалізації, вибір майбутньої професії (професійне самовизначення), побудова стосунків з протилежною статтю (дружба, любов).
Специфіка спілкування та взаємодії з дорослими полягає у прагненні до демократизації взаємин поколінь, збільшення автономії (потреба і право юнаків самостійно вирішувати питання, що стосуються тільки їх особисто), реалізації потреби і права мати власні прихильності, власні погляди (піддаючи сумніву авторитети).

30 ефективних способів гармонізувати стосунки з дітьми

  1. Проявляйте свою любов і повагу до дитини.
  2. Вчіть на власному прикладі.
  3. Не намагайтесь завжди і жорстко контролювати дитину (6-10, 11-15, 16-18).
  4. Не використовуйте фізичне покарання (для будь-якого віку).
  5. Ігноруйте неправильну поведінку (3-6, 6-10). У випадку ізоляції користуйтесь правилом: час ізоляції відповідає віку дитини у хвилинах (5 років - 5 хвилин, 10 років - 10 хвилин).
  6. Використовуйте відволікання як прийом, коли дитина проявляє неслухняність (до 3-х років, 3-6).
  7. Не критикуйте особистість дитини, говоріть тільки про незадоволеність її поведінкою, діями, словами.
  8. Використовуйте гумор, але без сарказму.
  9. Пропонуйте вибір, особливо при активному опорі дитини чомусь (3-6, 6-10 років).
  10. Встановлюйте обмеження відповідного віку.
  11. Давайте чіткі вказівки:  - для маленьких: "Ні", "Так не можна, а можна так..."
  12. Для підлітків та старшокласників: "Зроби тихіше музику", "Повернись додому о 9-й".
  13. Повідомляючи дитині вимоги, дивіться їй у вічі, продемонструйте свою турботу про неї, при необхідності поясніть свої вимоги. "НІ" повинно бути "НІ".
  14. Розмовляйте з дитиною спокійно.
  15. Вчіться слухати і чути свою дитину.
  16. Говоріть про свої почуття: "Мені прикро бачити твою кімнату у запущеному вигляді", "Мене ображає твій тон".
  17. Якщо робите попередження (загрози), то подбайте про те, щоб були вони невідстроченими у часі (наслідки своєї поведінки дитина повинна відчути негайно), справедливими і виконаними.
  18. У важких випадках складайте договори з дитиною, можна за участю сімейної ради.
  19. Радьтесь з дитиною у сімейних справах, принаймні узнайте її думку.
  20. Заохочуйте захоплення дітей, зважаючи на їх безпеку.
  21. Цікавтесь внутрішнім світом дитини, її думками, переживаннями.
  22. Контролюйте час, який проводить дитина за комп'ютером, телевізором, цікавтесь, що вона дивиться, у які ігри грає, які сайти відвідує.
  23. Встановлюйте режим для дитини і контролюйте його дотримання.
  24. Хваліть свою дитину.
  25. Будьте послідовними.
  26. Тримайтесь єдиної лінії виховання у сім'ї.
  27. Виробіть систему сімейних заохочень.
  28. Не забувайте про себе. Вимагайте поваги до вас з боку дітей.
  29. Вчіться знімати стрес.
  30. Сформуйте групу підтримки.

Рекомендації батькам щодо успішної адаптації дитини до умов навчання в гімназії

  1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із куратором, шкільним психологом. Ніколи не поспішайте з висновками ані про дитину, ані про вчителя - прийдіть до школи, поспілкуйтеся з учителем, психологом, директором.
  2. Якщо в родині відбулися події, які вплинули на психічний стан дитини, повідомте про це куратора. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці учнів.
  3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
  4. Допоможіть підлітку вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
  5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до куратора, шкільного психолога.
  6. Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі учень звик до контролю з вашого боку. Привчайте його до самостійності поступово: він має сам збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
  7. Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним. Надихніть його на розповідь про свої шкільні справи.
  8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: «Як пройшов твій день у школі?». Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Обов’язково запитуйте про однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про гімназію.  
  9. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень. Якщо навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у гімназиста не все добре в школі. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.
  10. Допомагайте школяру виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть підлітку відчути інтерес до того, що викладають у школі.
  11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між її інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Шукайте будь-які можливості, щоб учень  міг застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.
  12. Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього  прагнення вдосконалювати свої здібності.
  13. Привчайте дитину до режиму дня, почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання. Забезпечте учню вдале поєднання відпочинку, фізичної праці та роботи над уроками.
  14. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері.
І пам’ятайте, основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння і любов.

Рекомендації батькам щодо емоційно-особистісних проблем підлітків